Нирки відіграють надважливу роль у забезпеченні життєдіяльності людського організму. Та нажаль, згідно з актуальними даними ВООЗ, а також Міжнародних нефрологічних організацій та товариств, станом на сьогодні кількість людей з різноманітними нирковими хворобами сягає близько 10% від усього населення планети.
І не дивлячись на розвиток системи профілактики, а також модернізацію та підвищення якості медикаментів і апаратних методик, роль води, збагаченої мінералами, у лікуванні таких захворювань важко переоцінити.
Та як мінеральна вода лікує нирки? Чи має це твердження наукове обґрунтування? Які мінерали мають корисні властивості та запобігають формуванню ниркових каменів? Давайте розбиратися!
При яких захворюваннях нирок рекомендують мінеральну воду?
Одразу ж варто зазначити, що сама по собі вода, збагачена природними мінералами, не є панацеєю та самостійним лікувальним засобом. Однак, саме завдяки своїм властивостям, вона може підсилити дію медикаментів та прискорити одужання після лікування різних захворювань сечостатевої системи. А саме:
- Сечокамʼяної хвороби, зумовленої утворенням мінеральних наростів у нирках, що спричиняє блокування сечоводу;
- Діабетичної нефропатії, викликаної цукровим діабетом чи порушенням метаболізму у ниркових тканинах;
- Інфекцій нирок через бактерії, що потрапили до організму через міхур, а згодом – до нирок;
- Гідронефрозу, спровокованого порушенням відтоку сечі, та здатного привести до атрофії паренхіми нирки;
- Нирковій недостатності через нездатність органу до очищення крові від шкідливих продуктів обміну;
- Інтерстиціального нефриту – запалення ниркової тканини чи канальцевого апарату, спричинене бактеріями чи ліками;
- Нефротичного синдрому, що викликає порушення функцій органу через підвищення кількості білків, які затримують воду в організмі.
Також, включення до раціону мінеральних вод актуально для людей, які страждають від надмірного вживання алкоголю. Разом з тим, вони здатні частково нейтралізувати шкідливу дію деяких хімічних препаратів та ліків, що містять в собі літій.
Причини появи каменів у нирках
Нарівні з печінкою, нирки виконують роль фільтру для людського організму. При порушенні їх нормального функціонування існує вірогідність, що важко розчинні та нерозчинні солі не виводяться назовні, а залишаються у внутрішній порожнині органу в якості осаду.
З часом, вони трансформуються у піщинки різної крупності. І, в кращому випадку, будуть виведені з організму. В гіршому – спресуються в камені, вихід яких природнім шляхом буде неймовірно болючим.
Деякі з них можна вивести із сечею, однак нерідко, щоб полегшити стан хворого, лікарям доводиться прибігати до аппаратного дроблення чи навіть хірургічного втручання. Все залежить від складу та причини утворення конкременту:
- Оксалатні. Утворюються за дефіциту вітамінів групи В, окремих мікроелементів (частіше – магнію),а також при пієлонефриті, цукровому діабеті і загальних порушеннях обмінних процесів. Відрізняються щільністю, а також наявністю загострених мікрошипів на поверхні. Колір – від коричневого до чорного. Практично не виводяться з організму природним шляхом, оскільки не розчиняються;
- Струвітні. Формуються при попаданні в живильне середовище хвороботворних бактерій. Стрімко ростуть, здатні утворювати «корали», вкриті гострими мікрошипами. Тим не менш, є порівняно мʼякими, що не відміняє необхідності хірургічного втручання для їх видалення;
- Фосфатні. Найчастіше, утворюються через інфекції органів видалення. Рідше – через загальне порушення обмінних процесів, або надмірне споживання молочних продуктів. На відміну від попередніх, можуть бути гладкими, а також піддаються розчиненню та дробленню;
- Уратні. Утворюються при підвищеному вмісті сечовини або пуринів, подагрі, а також недостатній кількості вітамінів групи В. Зазвичай, абсолютно гладкі, а також піддаються нехірургічним методам лікування.
І при появі будь-яких симптомів, характерних сечокамʼяній хворобі, не варто займатись самолікуванням – краще одразу звертатись до лікаря. Тому що саме він зможе назначити адекватне медикаментозне лікування, а також дати рекомендації по особливостях вибору та прийому мінеральної води.
Як мінеральна вода впливає на нирки?
Всупереч існуючим міфам, ніяка мінеральна вода не розчиняє каменів у нирках. Для повного розчинення у розумінні людей, далеких від медицини, хворому прийшлося б приймати всередину концентровані сильнолужні або сильнокислотні рідини, які зробили б більше шкоди, ніж дали користі.
Мінеральні води різного складу прописують в якості допоміжного та профілактичного засобу, що допомагає:
- Нормалізувати кислотне середовище, запобігаючи утворенню оксалатних каменів (мова йде про воду з підвищенною лужністю, з pH>7);
- Підвищити кислотність при ризику утворення фосфатних каменів (за рахунок постійного вживання води з низькою лужністю, з pH<7);
- Запобігти відкладенню уратних каменів завдяки високому вмісту гідрокарбонатних іонів (HCO3).
Однак, обрати правильний тип та дозування води в якості допоміжного засобу лікування можна лише після професійного огляду у лікаря, за результатами низки аналізів та обстежень.
Також, при СКХ позитивний вплив на організм чинить вживання і звичайної води. Однак, мінерали, що збагачують «мінералку», трохи прискорюють процес оздоровлення, та підсилюють дію певних медикаментів.
Але найважливішим є те, що мінеральна вода не є панацеєю і не діє миттєво – щоб отримати позитивний результат вам знадобиться пити її не менш як кілька тижнів!